Вчені Оксфордського університету з’ясували, завдяки чому у пустелі Атакама, ще до приходу інків, вдалось займатись вирощуванням сільськогосподарських культур.

Пустеля Атакама на півночі Чілі – одне з найпосушливіших місць на планеті. Перуанська течія охолоджує нижні слої атмосфери та створює температурну інверсію, що перешкоджає опадам. То ж флора і фауна цих місць дуже малочисельна, але на прибережних скелях гніздяться морські птахи.

Та люди жили в Атакамі задовго до появи сучасних технологій. Проблема водозабезпечення вирішувалась за рахунок води з оазисів та складних зрошувальних систем. Стосовно ж поживних речовин у ґрунті, ще у середині XV сторіччя, до прибуття інків, місцеві мешканці навчились підживлювати ґрунт органічним добривом з … посліду морських птахів, який називали «гуано».

Гуано високо цінується як ефективне добриво через високий вміст фосфору та азоту. Пташині екскременти здавна відомі як засіб значного підвищення врожаю. Грунт, в якому бракує органічних речовин, можливо знову зробити родючим шляхом додавання до нього цього добрива. Також завдяки високому вмісту нітратів гуано ціниться як важлива стратегічна сировина для виробництва вибухівки.

Вчені проаналізували рештки 246 сільськогосподарських культур та дикорослих рослин, які були знайдені під час археологічних розкопок у Атакамі. Знахідки охоплюють майже 3000 – річний період та декілька давніх цивілізацій, що передували інкам та сам період європейської колонізації до 1800 року.

Дослідивши ізотопи азоту (15N / 14N) в рештках рослин вчені дійшли висновку, що при вирощуванні рослини дійсно отримували добриво з пташиного посліду. Ці два ізотопи розрізняються тільки атомною масою, але в результаті вони поводяться трохи по-різному в природних системах і тому можуть діяти як індикатори природних біохімічних процесів.

Вчені зазначили як факт, що навіть невелика кількість органічних добрив морських птахів має великий вплив на співвідношення ізотопів азоту в сучасній кукурудзі, піднімаючи їх набагато вище того, що можливо природним шляхом або з використанням будь-якого іншого добрива. Дослідивши археологічні залишки сільськогосподарських культур, включаючи кукурудзу, кабачки і перець чілі, виявили таке ж високе співвідношення ізотопів в рослинах, що датуються приблизно 1000 роком нашої ери і пізніше.

Дослідження також показало, що не у всіх людей був доступ до супердобрива. Частина людей використовувала більш дешевий зелений компост та гній лам і їх родичів.

Клани, що мали доступ до гуано, використовували його як джерело влади і престижу.

Клани, що мали доступ до гуано, використовували його як джерело влади і престижу. Вчені говорять, що пустеля розцвіла – але для одних більше, ніж для інших.

Був час, коли гуано торгували по всьому світу.

Розповсюдження добрива тривало в періоди інків і колоній. На початку 19 століття гуано знали у всьому світі як супердобриво. Воно стало значним джерелом доходу для Перу (частиною якого тоді була Атакама). Сотні тисяч тон вирушали за кордон щороку, в основному у США і Західну Європу. Саме у 19 сторіччі гуано називають «білим золотом». 

Але вже у 20 сторіччі про гуано забули. По – перше, з’явився новий ресурс –  селітра (нітрат натрію), яка широко добувалася. По – друге – з’явились дешевші синтетичні добрива, а про екологічність ще не замислювались.

Сьогодні в Чилі заборонено добувати свіже гуано. І гуано і морські птахи, які його виробляють, захищені законом. Але не засмучуйтесь! За вмістом азоту, фосфору і калію курячий послід на другому місці після посліду морських птахів. То ж відроджуємо традиції!

Наша лінія з виробництва органічного добрива “компост гранули” на основі курячого посліду вже працює! Можна замовляти на сайті або за телефоном: 0-800-757-127

За матеріалами The Conversation

Умные всё время учатся, глупые и так всё знают…

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я