Директор Українського інституту експертизи сортів рослин, Сергій Мельник (стаж роботи в сільському господарстві – 42 роки)

Сергій Іванович,  яким є значення Українського інституту експертизи сортів рослин для розвитку національного агросектору?   

– Український інститут експертизи сортів рослин – це бюджетна установа в сфері Мінагрополітики України, яка виконує одну з головних функцій перед тим, як сорт потрапляє до реєстру. Тобто, державна науково-технічна експертиза – це наше основне завдання, на яке спрямовується вся наша діяльність.

Ми виконуємо доручення міністерства в частині проведення експертизи сортів рослин, які мають потрапити до державного реєстру. Після чого відбувається їхнє поширення. Інститут як установа – достатньо молодий, йому трішки більше 17 років. Він складається з головного офісу в Києві та 24-х філій в кожній області.

У нас в штаті більше 1400 працівників, які працюють по всій Україні, займаючись питаннями експертизи. В головному офісі у нас працюють науковці, які фахово проводять державну науково-технічну експертизу і формальну експертизу, починаючи з розгляду заявки та прийняття документів.

Пізніше, коли міністерство приймає відповідне рішення, відбувається польова експертиза. Під час цього сорт або гібрид має продемонструвати свої потенційні можливості, не тільки зі слів заявника, а й має чітко показати себе на полях випробування. До того ж, новий сорт повинен показати, чи може він конкурувати з тими сортами, які вже є в реєстрі.

Таким чином, ми в результаті нашої експертизи даємо можливість сільгоспвиробнику та споживачу насіння вибрати кращий сорт під певне замовлення. Із властивостями, характерними для  хлібопекарського, кондитерського чи круп’яного напряму.

При виборі для бізнесу певного сорту або гібриду враховується його  економічна ефективність та харчові властивості, щоб ця продукція добре продавалася. Їх обирають, виходячи з характеристик сорту, які ми можемо надати. Далі справа за споживачем, який з більше 10,5 тисяч сортів та гібридів обирає саме те, що йому потрібно. В реєстрі є багато сортів овочевих, олійних, зернових та інших культури. Вибирати є з чого.

Якщо раніше в реєстрі було більше вітчизняних сортів, що було вірно з точки зору національної безпеки, то, враховуючи сучасну ринкову економіку, зараз іноземних сортів у реєстрі все таки більше. В основному це відбувається за рахунок олійних культур, кукурудзи, соняшнику та овочевих культур.

Наш інститут перебуває на етапі формування більш розгалуженої інфраструктури, де ми створюємо міцну матеріально-технічну базу. Щоб проводити експертизу, слід на місцях мати земельні ділянки з полями досліджень, лабораторії, техніку, спеціалістів. Якщо придбання матеріальної  частини залежить від наявності коштів, то фахівців на пунктах досліджень за один рік не підготуєш.

Сам спеціаліст фактично є помічником селекціонера. Це людина, яка повинна в польових умовах визначити заявлену селекціонером відмінність того чи іншого сорту від інших. Знайти саме ту відмінність, по якій ідентифікується новий сорт. Це достатньо складна та важка праця, яка проходить у відкритому полі та в лабораторіях на місцях.

Складність також полягає в тому, що світова селекція настільки швидко розвивається, що такі відмінності дуже складно знайти. Тому ми починаємо працювати за новими методами: ДНК-маркуванням і ДНК-паспортизацією. Відповідна відмінність визначається на рівні ДНК. Ця нова практика  поширюється у Європі і ми теж йдемо у цьому тренді. Наші спеціалісти вже пройшли відповідне навчання у Нідерландах. Адже ми беремо участь у таких форумах, де крім польової експертизи, проводиться й лабораторна з допомогою ДНК-маркерів.

Тобто, щоб не виникало сумнівів щодо реальної унікальності нового сорту. Головне – не пропустити того, що пропонований сорт може називатися інакше, але мати властивості вже відомого сорту. Це з’ясовується саме в лабораторії. Тобто визначаємо, чи є підстави внести сорт до реєстру, або ж відмовити заявнику.

– Ми  представляємо Кропивницький і Кіровоградську область. Як ви оцінюєте роль нашого регіону у і вашого представництва у селекційній роботі?

– У нас там в Благовіщенському районі Кіровоградської області є пункт дослідження, який зараз перебуває у стадії формування матеріально-технічної бази. Я маю значний досвід роботи у сільському господарстві та в профільному міністерстві, де я пропрацював 15 років. Часто бував у Кіровоградській області, вона знаходиться у доволі цікавому місці, практично в центрі України.

Область має чудові ґрунти, але є два моменти, які серйозно впливають на врожайність: низька  густота населення та дефіцит вологи у період вирощування сільгоспкультур. Все інше там шикарно: простори, масштаби, які дозволяють застосовувати сучасну техніку.

На кордоні з Кіровоградською областю у нас є Первомайський пункт дослідження в Миколаївські області та Мантільский у Черкаській. Оцей трикутник разом з пунктом у Благовіщенському районі покриває центральну частину України. В цій частині степу та лісостепу сконцентровані найродючіші ґрунти. Але там є ділянки із надмірним зволоженням та з недостатнім.

Ще одна проблема, яка існує у випробуванні сортів, – це дослідження посухостійких та морозостійких сортів. Причому будь-яких, навіть ярих. Адже в нас у весняний період часто трапляються заморозки, які негативно впливають на сходи. Теперішній клімат зазнає різких змін.

Тому для нас важливо випробувати сорти в екстремальних умовах. В приблизно в таких же складних умовах у нас є Старобільска та Луганська станції. Там теж чудові чорноземи, але бракує вологи.

Беседовала Оксана Чиканчи

 

 

UA GROUP

Ми – журналісти, які працюють на аграріїв, а не навпаки.

Долучайтесь до нашої дружної команди, до колективу думаючих людей.

Приєднуйтесь до UA Group Media!

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я