Сьогодні зима зустрічається з літом.

Період від Стрітення до Благовіщення вважався межею між зимою і літом.

У цей день наші пращури (за часів язичництва) співали пісень, замовляли тепло та добре літо. Дівчата та хлопці гадали та замовляли на щастя і здоров’я: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу».

З прийняттям християнства освячення вогню трансформувалося у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві, там же запалювали і несли до хати. Громничі свічки зберігали на покуті або вплітали у дідух. За повір’ями, вони мають виняткову силу та оберігають оселю від блискавок, бурі, зливи та смерчів. Захищають ниву від бурелому та граду. Родину – від хвороб та «злого ока». Громничі свічки запалювали, коли виникала потреба: під час страшної негоди, коли виникали труднощі при пологах, коли людина помирала (аби полегшити їй перехід у інший світ).

Також у цей день святили воду особливим чином. На Стрітення воду збирають з бурульок і додають до звичайної води. За повір’ями така вода цілюща. Вона лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від «злого ока», нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед дорогою. Господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовище, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону.

У дохристиянських звичаях казали, що «в цей день зима літо зустрічає, заморозити його хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

В давнину вважали, що «Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну.

Хлібороби теж спостерігали цього дня чимало прикмет. Тиха погода віщує добрий урожай, вітер був поганою ознакою, відлига – чекай пізньої весни. «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі». «Як нап’ється півень води, то набереться господар біди».

У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса, чекай врожай, нема роси – погана ознака).

Християни Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Різдва. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття в пам’ять про те, як Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа. Коли Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Він, за легендою, був праведником і від Духа Святого був звіщений, що зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. То ж Симеон зміг одержати вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння та спасіння людей».

Вітаємо зі Стрітенням! І нехай сьогодні буде тиха погода, а цьогоріч – гарний врожай!

Умные всё время учатся, глупые и так всё знают…

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я