За даними Дослідницького інституту органічного сільського господарства (FiBL) та Міжнародної федерації органічних сільськогосподарських рухів (IFOAM), Україна посідає 11-е місце в Європі за площею органічних сільгоспугідь.

За останні 5 років вони збільшилися на 54%. Однак за обсягом внутрішнього ринку органічних продуктів Україна посідає лише 25-е місце в Європі. З кожного гектара органічних сільгоспугідь у нашій країні на внутрішній ринок потрапляє продукції лише на €50. У країнах же Європи на 1 га припадає в середньому €2345 внутрішнього «чистого» ринку. Чому? І чи зможе Україна в цьому питанні догнати Європу?

Відповідь на це та багато інших питань шукали учасники круглого столу «Інноваційні технології та препарати в системі органічного землеробства Степу», що відбувся 6 березня в Інституті зрошуваного землеробства НААН України. Участь у ньому взяли представники наукових установ, вузів, державних органів управління, науково-виробничих компаній і фірм, що розробляють біологічні препарати для органічного землеробства, керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств, голови фермерських господарств, що займаються або планують займатися органічним землеробством.

Директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїса Вожегова розповіла, що у дослідженнях закладу все більше уваги приділяється питанням органічного землеробства, зокрема виробництва органічного насіння зернових і зернобобових сільськогосподарських культур. У науково-дослідній установі створюються всі необхідні для цього умови.

У свою чергу, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Андрій Неділько зазначив, що Херсонщина сьогодні є лідером серед областей України за кількістю органічних господарств. За даними сертифікаційних органів, операторами органічного ринку в області є 20 суб’єктів, які обробляють більше 11 тис. га земель та експортують органічну продукцію до країн Європейського Союзу, США і Канади.

У виробництві продукції, яка вирощується на більшій частині орних земель південного регіону, застосовуються інтенсивні технології, на що використовується велика кількість добрив і пестицидів, що частково «осідають» у врожаї, — зауважив завідувач лабораторії неполивного землеробства ІЗЗ НААН Анатолій Коваленко. — Останнім часом найбільшим попитом користується чиста продукція або та, яка має незначні залишки цих речовин. Тому в Україні, зокрема в нашому науковому закладі, почалося запровадження цих технологій. Херсонська область має родючі землі, й порівняно з іншими областями південного регіону вони найменш забруднені, тому найбільш придатні для вирощування саме органічної продукції навіть в умовах дефіциту вологи.

Учений детально розповів про основні елементи біологізації технологій вирощування сільськогосподарських культур, яка дозволяє вирощувати екологічно безпечну продукцію рослинництва. Хоча продуктивність культур дещо і знижується порівняно з інтенсивними технологіями з застосуванням мінеральних добрив та хімічних пестицидів, але це дозволяє зберегти довкілля, покращує стан здоров’я та забезпечує людей здоровими продуктами харчування. Вчені Інституту зрошуваного землеробства вивчають елементи біологізації за трьома блоками досліджень: живлення посівів; захист посівів від шкідливих організмів та активізація ростових процесів. Закладено тут і стаціонарний дослід з системи органічного землеробства, розробляється сівозміна: пшениця озима м’яка, горох, пшениця озима тверда, нут, льон, пшениця яра тверда.

За матеріалами видання “Новий день

Александра Ильченко

Ніщо так не прикрашає наш агросектор, як блондинки 🙂

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я