В Україні ситуація на молочному ринку, що склалася на кінець І кварталу 2018 року, є невтішною. 

Крім подальшого скорочення поголів’я корів та хоч і незначного, але зменшення валового виробництва молока, гостро стоїть питання якості молочної сировини і молочних продуктів. За даними Державної служби статистики, на початок 2017 року поголів’я корів складало 2108,9 тис. голів, а на 1 січня 2018 року – 2040,5 тис. голів. При чому скорочення поголів’я більшими темпами відбувалося у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з господарствами населення (відповідно – на 4 і 3%). Виробництво ж молока в сільськогосподарських підприємствах зросло на 2,2 % у 2017 р., порівняно із 2016 р., а у господарствах наслення  навпаки – скоротилося на 2,1 %.

Частка особистих селянських господарств у надходженні молока від сільськогосподарських тварин усіх видів на переробні підприємства за регіонами у 2017 р. залишалася високою. Так, від сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм на переробку закуплено 2688,4 тис. тонн молока (або 68,4 % від загального обсягу), а від населення – 1239,3 тис. тонн (або 31,6 % від загального обсягу). Така ситуація може виявитися вкрай загрозливою з 1 липня 2018 р. із дією оновленого стандарту про закупівлю молока у господарствах населення у зв’язку із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС положень про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

Крім того, іншим аспектом проблеми є якість молока, що надходить на переробку. За 2017 рік частка молока коров’ячого незбираного ґатунку «екстра», закупленого переробними підприємствами за ДСТУ 3662-97 у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4 %. Однак, слід відзначити, що обсяги виробництва молока екстра-класу саме сільськогосподарськими підприємствами зросли на 1,8 процентних пункти у 2017 році, порівняно із 2016 роком. Протягом двох років незмінною залишається частка молока вищого ґатунку (36,7 %) в обсязі молока, що надходило на переробку від сільськогосподарських підприємств. У той же час, у 2016 році господарства населення не виробляли молоко екстра-класу, а у 2017 році  переробними підприємствами за ДСТУ 3662-97 у них придбано для переробки 0,1 % молока ґатунку «екстра», такою ж низькою є частка молока вищого гатунку. В основному від населення на переробку надходить молоко ІІ ґатунку (87 % від загального обсягу).

У той же час, на початку 2018 року спостерігається цікава ситуація з обсягами експорту-імпорту молокопродуктів. За даними митних органів, за січень-лютий 2018 року проти аналогічного періоду 2017 року експорт молока і вершків незгущених зріс на 56% до 2224 тонн. На 59 % зріс експорт кисломолочної продукції (до 689 тонн). Незначне зростання експорту спостерігаємо відносно сиру, морозива та казеїну. Однак, слід відзначити, що експорт масла тваринного за вказаний період зріс у 3,5 рази! Так, у січні-лютому 2017 року Україна експортувала 1775 тонн масла, а за два місяці 2018 року – 6199 тонн. Проте й імпорт масла тваринного в цьому ж періоді зріс у 4,5 рази! Відтак за січень-лютий 2018 року в Україну було ввезено 1661 тонн масла. Тобто спостерігаємо ситуацію, коли експорт майже дорівнює імпорту. При цьому ціна тонни експортованого масла становила 4294,9 дол. США, а імпортованого – 6040 дол. США.

Таблиця 1. Дані щодо експорту та імпорту масла тваринного [за даними митних органів]

Тобто від таких продуктових маневрів український споживач переплатив за кожну тонну 1745,1 дол. США. Актуальним залишається питання співвідношення якості експортованої та імпортованої в Україну молочної продукції. У той час, коли споживча ціна на масло жирністю 73 % за 2017 рік зросла на 16 %, ціни на спред та маргарин продовжують залишатися відносно стабільними, і названі замінники вершкового масла за ціновим критерієм є доступними для українського споживача. Тож складається ситуація, за якої Україна стає експортоорієнтованою та експортоспроможнішою, а український споживач – імпортозалежним.

Рисунок 1. Ціни на масло вершкове жирністю 73 %, грн/кг [за даними Державного комітету статистики]

При цьому мається на увазі, що споживач опиняється в умовах наявної пропозиції дорожчого імпортного продукту, або ж, із складною купівельною спроможністю населення, українці змушені купувати дешевші і менш якісні аналоги вершкового масла. Крім того, прогнозоване подальше зростання ціни на масло на українському ринку.

Наталія Зарицька, Аналітичний департамент УАК

 

UA GROUP

Ми – журналісти, які працюють на аграріїв, а не навпаки.

Долучайтесь до нашої дружної команди, до колективу думаючих людей.

Приєднуйтесь до UA Group Media!

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я