Останнім часом неабиякий інтерес у аграріїв викликає питання внесення гуматів у ґрунт. Сьогодні такий захід став звичною практикою при вирощуванні плодових, ягідних і овочевих культур, оскільки рентабельність цих культур значно вища, ніж польових.

Про те, як працюють гумати у ґрунті, розповідає спеціаліст компанії «Агротехносоюз» Сергій Галабурда, передає кореспондент «UGM».

– Щорічні втрати гумусу, зменшення корисної мікрофлори внаслідок інтенсивної експлуатації ґрунтів рано чи пізно змушують виробника с/г продукції прийти до такого технологічного процесу як внесення гуматів у ґрунт, – констатує експерт. – Цей прийом можна здійснити при внесенні розкидачем сухого продукту, оприскувачем або аплікатором – рідкий препарат. При застосуванні гуматів ми збільшуємо відсоток засвоєння мікроелементів рослиною. Використовуючи аплікатор при посіві, можна нанести продукт на насінину, створивши комфортне середовище для проростання і подальшого розвитку рослини.

Як же працюють гумати у ґрунті? Молекули гумату містять багато функціональних груп, здатних до іонообмінних реакцій. Таким чином, завдяки їх присутності іонообмінна здатність ґрунту різко зростає. Гумус у ґрунті є скарбницею, де зберігаються поживні речовини, а при необхідності поглинаються рослиною.

Гумінові кислоти є природними комплексоутворювачами. Усі необхідні мікроелементи, будучи металами, утворюють хелатні комплекси з гуматами. Що ж стосується важких металів, таких як свинець, ртуть, хром, кадмій та інші, їх проникнення у плоди і далі в людські та тваринні організми призводить до серйозних захворювань. Гумати утворюють нерозчинні сполуки з важкими металами, що створює бар’єр для їх проникнення в клітину. Різноманітні експерименти, які проводяться по всьому світу, підтверджують, що гумати нейтралізують негативні наслідки залишкових кількостей пестицидів у ґрунтах. Це забезпечує збереження генетичного потенціалу урожайності та екологічну чистоту продукції.

Гумат реагує з калієм, магнієм, алюмінієм і залізом, які завжди присутні у ґрунті, і утворює органо-мінеральні містки, які зв’язують механічні частинки ґрунту з життєздатною структурою для мікроорганізмів. Ця структура здатна протистояти ерозії, зберігаючи воду та повітря, створюючи сприятливі умови для існування мікроорганізмів. Не дарма дослідники відзначають підвищення активності ґрунтових мікроорганізмів саме за умови наявності гуматів. Ефективне функціонування мікроорганізмів є життєво важливою складовою формування гумусу. Саме тому «лікування» гуматом є ефективним засобом відновлення родючості ґрунту, виснаженого інтенсивною експлуатацією. Використовуючи космічну фотографію, було встановлено, що регіони із ґрунтами з високим вмістом гумусу мають вищий екологічний баланс, незважаючи на інтенсивний техногенний тиск.

Гумати також змінюють теплові умови ґрунту. Так, наприклад, холодні глинисті ґрунти стають теплішими. Колоїдна структура гумінової кислоти та високий рівень гідрофільності кінцевих функціональних груп дають їм можливість виступати в ролі губки. Саме цим пояснюється відмінна вбиральна здатність вологи ґрунтом після внесення гуматів. Це особливо важливо для регіонів, що страждають від посухи.

Зазначимо, у більшості країн Європи, де ґрунти значно бідніші, ніж в Україні, для уникнення їх виснаження при вирощуванні с/г культур влада зобов’язує землевласника запобігати ерозії ґрунту, зберігати запаси гумусу та належним чином слідкувати за якістю ґрунтів. А одним із найбільш дієвих та економічно доцільних варіантів є внесення гуматів під час передпосівної культивації. При цьому у ґрунті покращуються хімічні та фізичні властивості, а також створюються сприятливі умови для проростання насіння. У цілому ж гумати сприяють покращенню якісних показників у зернових колосових, сої, овочів і фруктів, а тому більшість спеціалістів радять профілактично застосовувати ці препарати на усіх культурах.

Читайте також: Інокуляція сої: міфи та реальність

Андрей Мороз

Главная победа – победа над самим собой

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я