Наталія  Храпійчук – заступник начальника управління рослинництва, насінництва, садівництва та виноградарства; начальник відділу насінництва Міністерства аграрної політики та продовольства України.   

Стаж її діяльності у галузі насінництва звучить фантастично: починалось все з районної насіннєвої інспекції в 1979 році, і 1 березня 2019 року  вже 40 років в цій надзвичайно відповідальній темі.

– Наталія Миколаївна, спостерігаючи за виступами аграріїв та держслужбовців під час Насіннєвого Форуму-2019, якими є Ваші думки щодо перспектив відповідного ринку в Україні?

– Я приємно вражена, що  так багато суб’єктів господарювання в галузі насінництва (вітчизняних та зарубіжних) цікавляться цим питанням. З іншого боку, приємно від того, що нам вдалося спільно з представниками бізнесу та державними органами, які формують політику, знайти спільні інтереси. Ми відчуваємо те, що експортний потенціал України великий. З боку міністерства ми прикладемо всі зусилля, щоб найближчим часом відкрити вітчизняним підприємствам шлях на європейські ринки.

– Якщо оцінювати ситуацію на аграрному ринку,   як ви вважаєте, що може його активізувати?

–  Сьогодні ми акцентували увагу на Реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва. Він формується щорічно. Виступаючий продемонстрував нам динаміку подачі заявок щодо включення до Реєстру  з метою виробництва та реалізації  насіння, починаючи з 2009 року, коли їх було близько 1500 – і закінчуючи 2018 роком, коли вже було 583 таких суб’єктів. Тобто їх кількість значно зменшилась. Це зменшення відбулося не внаслідок того, що ринок перенасичений насінням, а через те, що вимоги держави до виробників насіння стали більш жорсткішими. Виробник відчув, що потрібно не займатися підробками, а працювати в межах закону. Ставши насінницьким господарством, виробник автоматично попадає в поле зору контролюючих органів. Той, хто не здатен або не зумів вчасно навести лад у цій сфері, починають задумуватись, бо всі неправомірні та некомпетентні дії, що призводять до зниження якості посівного матеріалу чи фальсифікацій, нині стають практично неможливими. Тому дехто з суб’єктів, які вже стикнулися з даною проблемою, поступово відходять від насінницької діяльності і залишаються звичайними товаровиробниками, що є не менш почесним.

З іншого боку, для суб’єктів  суттєво спрощена процедура потрапляння у Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва. Раніше вони подавали заявку та пакет документів про походження насіння в область і тамтешня комісія розглядала її та приймала рішення. Далі його передавали у міністерство, де своя комісія розглядала документи та приймала рішення про включення.

Зараз такого немає. Зараз все робиться декларативним шляхом. Затверджена спеціальна форма заявки. Суб’єкти її заповнюють та надсилають поштою до Мінагрополітики. Ми її розглядаємо і  в разі вірно заповнена форма,  готується наказ Мінагрополітики про включення  до реєстру. Тобто процедура  спростилася.

Насінництво є однією з сфер,  значимість якої є стабільною для інвестування, при цьому очікується, що об’єми інвестицій в цей сектор аграрного виробництва з кожним роком зростатимуть, значний і досі не використаний галузевий потенціал буде реалізовано.

Разом з тим, поточні виклики для насіннєвої галузі потребують постійної злагодженої роботи органів державної влади, представників професійних об’єднань, науковців та бізнесу.

Всі ми розуміємо що насінництво в Україні має великий потенціал. Сектор насінництва є досить перспективним для всієї аграрної галузі України. Це один з секторів, який поєднує всі складові: науку, селекцію, виробництво, які зрештою розвінчують міфи про те, що Україна є сировинним придатком.

Наше мета – вийти на європейські ринки з вітчизняним насінням. Україна є членом ряду міжнародних організацій, які мають право на видачу міжнародних сертифікатів. Але у Європейському союзі є вимога, що на європейський ринок можна виходити лише тоді, коли Європейська комісія  визнає еквівалентною систему сертифікації і контролю виробництва насіння в Україні до вимог Європейського Союзу.

У 2015 році був проведений аудит, яким  оцінено рівень імплементації національного законодавства, вимоги для виробництва та сертифікації насіння, здійснення польового інспектування, організація системи сертифікації.

І ми отримали позитивний звіт європейського аудиту. Зараз чекаємо, коли Європейський парламент ухвалить рішення щодо належної відповідності системи сертифікації в Україні. Таке рішення одержати не так і просто. На мою думку, Україну бачать як конкурента і наразі на ринку домінують великі транснаціональні гравці, але Україна зможе знайти інструменти та механізми, як з ними і конкурувати і співпрацювати.

Молдавії європейський аудит проходив пізніше, ніж у нас. Але у 2018 році Європарламент вже ухвалив аналогічне рішення для Молдови.  Мінагрополітики разом з насіннєвими асоціаціями, в тому числі з європейською насіннєвою асоціацією, на початку цього року знову зробили черговий запит в секретаріат у Брюссель, щоб пояснили, що заважає прийняттю такого рішення. Чекаємо відповіді.

В минулому році нам обіцяли, що на початку 2018 року буде прийнято це рішення, потім, що в кінці 2018 року. Але вже іде 2019 рік.

Аналогічна ситуація була при прийняті рішення про приєднання до Насіннєвих схем ОЕСР.

У 2009 році Сергій Іванович Мельник, який тоді  працював заступником міністра,  бувший Директор департаменту землеробства Мінагрополітики Олександр Анатолійович Демидов і я (тоді я працювала у насіннєвій інспекції) їздили у Париж до секретаріату Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) докладали всіх можливих зусиль для того, щоб Україну  нас приєднали до Насіннєвих схем ОЕСР. Нас дуже довго «маринували». Було два аудити. Приїдуть, подивляться і завжди щось не так. А причина, на мою думку в тому, що відчували що Україна має експортний потенціал і вона може зайняти свою нішу на європейському ринку насіння.

Ми туди поїхали з метою приєднання до Насіннєвих схем по кукурудзі та зерновими культурами, бо вирощування такого насіння економічно вигідне для нашої держави. Ми не програли. Після цього почався експорт такого насіння.

З часу приєднання до Насіннєвих схем понад 400 сортів і гібридів української селекції внесені до Каталогу сортів ОЕСР.

По зерновій групі ми повністю адаптували свою нормативну базу до вимог, передбачених насіннєвими схема ОЕСР та Директивами ЄС.   

Остаточне визнання еквівалентності для України надасть можливість виробникам насіння в Україні постачати насіння в країни ЄС та розвивати експорт українського насіння в Європі.

Що б ви побажали аграріям Кіровоградської області, в тому числі компанії Ушакова?

– Я давно знаю компанію “Соєвий вік” і давно за нею стежу. Ніяких претензій до неї не маю. Я бачу, що компанія дотримується законодавства і все робить відповідно до встановлених норм. Це не компанія -«одноденка», а стабільна відповідальна компанія.

Аграріям, зокрема з Кропивницького, я, в першу чергу, бажаю сприятливої погоди, достатньої вологи, стабільного фінансування та високих врожаїв. Я вважаю, що у Кропивницькому працюють люди, віддані своїй справі.

Автор: Чіканчі Оксана

UA GROUP

Ми – журналісти, які працюють на аграріїв, а не навпаки.

Долучайтесь до нашої дружної команди, до колективу думаючих людей.

Приєднуйтесь до UA Group Media!

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я