Аграрні розписки досі залишаються відносно новим явищем для вітчизняного агросектору. Втім, уже сьогодні провідні експерти сільськогосподарського ринку відзначають, що такий вид взаємодії кредиторів із аграріями відкриває нові можливості як для одних, так і для інших.

Про усі тонкощі процесу оформлення (надання/отримання) аграрних розписок в Україні розповів під час засідання Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОДА координатор проекту у Кіровоградській області Олександр Масленко.

Зазначимо, проект «Аграрні розписки в Україні», який впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) в партнерстві з Швейцарською Конфедерацією, готується до поширення на всі області України.

Перше випробування цього новітнього інструменту фінансування відбулося в межах пілотного проекту на Полтавщині у 2014 році. Сьогодні аграрні розписки вже активно використовуються у межах пілотних проектів ще в 7 областях – Черкаській, Вінницькій, Харківській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській. Після введення в дію Реєстру аграрних розписок за межами пілотних проектів планується поширення проекту на територію всієї України. Очікується, що до початку весняного сезону 2018 аграрні розписки працюватимуть у кожній області. Наразі проект проводить серію навчальних тренінгів для нотаріусів у всіх областях, взимку планує провести навчання для фермерів та кредиторів.

Олексій Омеляненко, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні», зазначає, що попит на аграрні розписки в Україні зростає. Відповідно, подальше розширення на всю територію України дасть можливість агровиробникам у кожній області отримати кредитування за аграрними розписками. «Приємно відзначити, що до кредитування за аграрними розписками долучаються нові кредитори», – зазначає Омеляненко. «Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур, але фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, все більше звертають увагу на цей інструмент фінансування».

Метою проекту є покращення доступу до фінансових ресурсів малих та середніх сільгоспвиробників за допомогою аграрних розписок. Не зважаючи на те, що ця програма впроваджується в Україні з 2014 року, її партнерами вже є ряд банків, державні установи і приватні компанії ‒ UA Group, Торговий дім «Соєвий вік» та інші, а також такі гіганти, як «Syngenta», «Monsanto» і «BASF».  

За словами координатора проекту у Кіровоградській області, фактично щодня в Україні реєструються нові аграрні розписки. На сьогодні їхня кількість складає близько 190 документів. Реалізовувати проект почали чотири роки тому у Полтавській області. А з січня 2018 року вже маємо можливість працювати з розписками по всій території України. За ці три роки і майже двісті укладених агророзписок, у нас немає жодної, яка б була невиконана. Тобто, дефолту по жодній аграрній розписці в Україні наразі немає. Усі позичальники завжди вчасно сплачували свій борг.

‒ Що ж таке аграрна розписка і звідки вона виникла як феномен в Україні?

‒ Аграрна розписка має під собою законодавче обґрунтування і спирається на основний документ ‒ Закон України «Про аграрні розписки». То ж, аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання позичальника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Позичальниками можуть бути і фізичні, і юридичні особи.

Учасниками процесу укладення аграрної розписки є сільгоспвиробники, дистриб’ютори та постачальники (фінансові установи, трейдери). Позичальниками можуть бути і фізичні, і юридичні особи, ‒ відзначає Олександр Масленко і додає, що аграрна розписка ‒ це один із тих дієвих інструментів, які можуть забезпечити малого та середнього сільгоспвиробника усіма необхідними ресурсами для впровадження інноваційних технологій на виробництві, вирощування нових культур, проведення якісної сівозміни, закупівлі високоякісного посівмату тощо.

‒ Існує два види аграрних розписок: фінансова і товарна, ‒ продовжує експерт. ‒ Вони різняться між собою лише предметом розрахунку. Фінансова передбачає розрахунок коштами, товарна ‒ вирощеною продукцією. Головним фіксатором, тою структурою, яка перевіряє відповідність укладення такого документу усім нормам закону є нотаріус. Аграрна розписка обов’язково повинна бути засвідчена нотаріально. Тим більше, що нотаріуси мають доступ до реєстру аграрних розписок та реєстру обтяжень рухомого майна.

Протягом року фермер має право оформляти у одного кредитора декілька аграрних розписок. Звісно, за умови, якщо кредитор довіряє позичальнику і бачить у ньому потенціал, який дозволить останньому сплатити борг восени.

Застава за аграрною розпискою

‒ Треба розуміти, що предметом застави є майбутній урожай, який не може перебувати у інших заставах на день видачі розписки (окрім ніж у заставі за іншими аграрними розписками). Коли реєструється застава, нотаріусом вноситься у реєстр обтяжень рухомого майна інформація про те, що урожай вказаної земельної ділянки із певним кадастровим номером знаходиться у обтяжені. Тому, відповідно, усі ці моменти будуть перевірятися, а відтак ‒ юридична чистота буде гарантована, ‒ запевняє експерт.

Нотаріальне посвідчення аграрної розписки є обов’язковим

‒ Ми дивимося на область, де розташована земельна ділянка. Якщо вона знаходиться на території, скажімо, Кіровоградської області ‒ перебуває під юрисдикцією кіровоградського обласного нотаріату, тобто, реєструвати документ повинні у Кіровоградській області. Якщо у Черкасах, а позичальник знаходиться у Кропивницькому, то нотаріус має бути черкаським. Ця норма є бажаною. Втім, необов’язковою, ‒ додає експерт.

‒ Аграрна розписка ‒ предмет угоди двох сторін. Позичальник і кредитор, створюючи розписку, обговорюють і домовляються про всі її нюанси: хто із сторін сплачуватиме всі послуги нотаріуса; куди і в які терміни буде поставлена аграрна продукція (якщо це товарна аграрна розписка); коли і на який рахунок будуть зараховані кошти у якості погашення аграрної розписки. Тобто, про усі ці моменти сторони домовляються між собою і прописуються у аграрній розписці. Ми акцентуємо увагу навіть на тому, аби у аграрних розписках сторони, кредитори зокрема (це в їхніх інтересах), передбачали технологію обробітку землі. Це потрібно для того, аби можна було спрогнозувати кінцевий результат. Аграрна розписка і майбутній урожай ‒ це рівняння із безліччю перемінних. І якщо у ході вирощування врожаю аграрій використав не той посівмат, який планувалося, не витримав технологію, ‒ виконання цієї аграрної розписки ставиться під загрозу, ‒ наголошує Олександр Масленко.

Читайте також: European Business Awards: 6 агрокомпаний из Украины ‒ среди лучших в европейском бизнесе!

‒ Окремо слід зазначити, що розмір аграрної розписки не має жодних обмежень. Існують приклади розписок об’ємом до 200 сторінок. Навпаки, якщо ви ретельно пропишете на 10-15 сторінках усі деталі документу із переліком усіх умов і термінів, тоді менше питань у вас виникатиме при якихось конфліктних чи незрозумілих ситуаціях із позичальником, ‒ доповнює свого колегу керівник зерноторгівельного відділу «Монсанто Україна» Олександр Гладун.

‒ Вартість нотаріальних послуг при оформленні такого документу наразі ще не сформована. Але є досвід сусідніх областей, представники яких говорять про те, що там нотаріуси розробили досить гнучку цінову політику у розмірі, скажімо, 85 гривень (якщо це великий перелік) за ділянку. Знову ж таки, наразі цей момент залишається предметом домовленості між сторонами і нотаріусом, ‒ уточнив координатор проекту. 

 

‒ Згідно закону кредитор має можливість моніторити посіви. Водночас втручатися у господарську діяльність він права не має. Законодавством не передбачено чіткої процедури здійснення моніторингу. Але існують компанії, які надають такі послуги. Наприклад, спілкуючись у Кропивницькому із керівництвом Торгового дому «Соєвий вік», я дізнався, що ця компанія пропонує клієнтам і партнерам додаткову опцію у вигляді супутникового моніторингу посівів. Тобто, слід розуміти, що можна використовувати усі технічні засоби ‒ цього ніхто не забороняє, ‒ наголошує Олександр Масленко.

‒ Хотілося б ще раз звернути увагу на те, що в аграрну розписку вноситься максимум деталей майбутньої угоди. Вам потрібно прописати у цьому документі усю технологію вирощування культури, коли і які засоби захисту мають вноситись тощо. Далі варто заручитися допомогою моніторингової компанії, які проінформує вас, що на полі (позичальника) дійсно посіяна відповідна до розписки культура, вона зійшла. Моніторингова компанія надасть вам фотографії та інші матеріали, які це підтверджуватимуть.

Наприклад, у певний період повинні вноситися конкретні препарати. Якщо спеціалісти з моніторингу приїжджають на поле у момент виконання запланованих робіт, а по факту бачать, що ця робота не виконується, поле перебуває у поганому стані ‒ вони це фіксують і відповідно актують. Далі ми звертаємося до боржника і кажемо, що згідно технології, яка прописана в аграрній розписці, він обов’язково має провести конкретні агротехнічні заходи. То ж або він виконає усе по плану, або ми, відповідно до умов закону, будемо втручатись у процес вирощування культури. Тому надзвичайно важливо прописати у аграрній розписці пункт про те, що господарство-позичальник дає повний доступ для здійснення моніторингу своїх (заставленої частини) полів незалежною моніторинговою компанією.

Є кредитор, який надав кошти і впевнений у тому, що з ним розрахуються. Скажімо, у жовтні. Уявіть собі: щось сталося на полі ‒ врожай втрачено. Кредитору треба буде прийти через рік і забрати свій урожай. Кому це вигідно? Жодному кредитору це непотрібно. Тому, як правило, кредитори завжди прописують у аграрній розписці те, що позичальник у будь-якому випадку має розрахуватися. Якщо, наприклад, із якихось причин у позичальника не виросте кукурудза, він повинен буде віддати еквівалент пшениці, чи ячменю, чи іншої культури. Якщо усі ці моменти будуть прописані у аграрній розписці ви будете максимально захищеними. Повторюсь, у аграрній розписці потрібно прописувати максимум інформації, тому що жоден кредитор не дасть, скажімо, 10-мільйонний кредит під аграрну розписку, щоб у жовтні залишитися ні з чим і чекати ще рік, ‒ ділиться практичним досвідом кредитування аграріїв представник «Монсанто Україна» Олександр Гладун.

‒ Особисто я і компанія «Монсанто» вважаємо аграрні розписки унікальним проектом в Україні, який був запозичений із-за кордону. Варто віддати належне і подякувати швейцарським інвесторам, завдяки яким цей проект став можливим для нашої держави. На сьогодні ми розуміємо, що країна досі перебуває у кризовому стані. Аграрна розписка, без перебільшення, є унікальним продуктом, завдяки якому сільгоспвиробники можуть отримувати значні дивіденди. Я вважаю, що через два-три роки розписки стануть основним інструментом кредитування в агробізнесі.

Я добре пам’ятаю як аграрні розписки впроваджувалися на Полтавщині, де люди кричали, що “американці хочуть забрати у нас землю”, а сьогодні це найпрогресивніший регіон із використання аграрних розписок. І ми бачимо, що тепер українським сільгоспвиробникам значно легше отримати кредит під свої потреби в Україні, ‒ констатував Олександр Гладун.

 

Читайте також: Сергій Гунько: «Аграрні розписки – гнучкий і надійний інструмент на сільськогосподарському ринку»

 

Андрей Мороз

Главная победа – победа над самим собой

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я