Черговий ефір наші партнери із редакції Agro FM присвятили проблемним питанням сої та перспективам її подальшого розвитку в Україні. Гостями студії стали провідні експерти насіннєвого ринку України засновник ГК UA Group, власник ТД «Соєвий вік» Олександр Ушаков та представник Українського насіннєвого товариства Олег Ісичко.

Під час ефіру, який у повному обсязі ви маєте змогу переглянути на нашому сайті, представники галузі детально розглянули проблеми неГМО/ГМО сої в Україні,  неповернення ПДВ виробникам олійних, зниження прибутків аграріїв за підсумками минулорічної соєвої кампанії, а також проаналізували перспективи розвитку переробки сої в нашій країні.

– Соя – дуже важлива культура, – зазначив на початку ефіру Олександр Ушаков. – По-перше, ця бобова дає найбільшу кількість протеїну, який відіграє ключову роль у тваринництві. По-друге, соя є дуже хорошим попередником, оскільки вона є такою рослиною, яка акумулює азот і залишає після себе достатню його кількість для наступного врожаю.

Найвідомішим сортом селекції «Соєвий вік» є АННУШКА, який свого часу був на «вістрі подій», коли вирощування сої в Україні лише набирало обертів. Тоді цей сорт дав можливість вирощувати культуру не тільки у центральних регіонах України, а й на заході та сході. Сорт має ультракороткий період вегетації – 80 днів. Саме цей фактор дозволяє фермерам вирощувати АННУШКУ фактично у кожній природно-кліматичній зоні України. На сьогодні ми маємо також сорт БІЛЯВКА, у якого період вегетації складає 75 днів. При таких строках вегетації ці сорти є досить продуктивними, і вже показували у західних регіонах України врожайність до 4 тонн/га. Ці сорти хоч і ранні, але можуть «потягатися» з середніми, середньопізніми та пізніми. Адже їх можна вирощувати із значно меншими ризиками. На пізніх сортах потрібно проводити десикацію, досушувати їх. А це вже додаткові витрати. Плюс на сьогодні ми розробили технологію пожнивних посівів після озимого ячменю або ріпаку. Сьогодні сою дуже активно вирощують як другий врожай за сезон. Для цього й використовуються такі сорти як АННУШКА і БІЛЯВКА. Вони дають гарні показники і, в принципі, 2-2,5 тонни отримати як другий врожай, витрачаючи тільки на саме насіння і посів, дуже добре. Можна не лише використовувати землю два рази за сезон, а додати соєю азоту під наступну культуру.

Про інокуляцію сої

– Багато хто досі не проводить інокуляцію сої, що для мене є дивним. Соя сама по собі є культурою, яка потребує дуже багато азоту для того, щоб сформувати в подальшому нормальний врожай. Тому, звичайно, якщо люди економлять на обробці насіння, то соя мусить витягувати азот із ґрунту. Так, бактерії залишаються у землі, але науково доведено, що потрібно систематично додавати форми цих бактерій. У ґрунті ця бактерія є апріорі, але вона не виконує свою функцію на усі сто відсотків. Тому інокуляцію треба проводити кожного року, хоча б половину від норми. А краще, звісно, давати повну дозу. Це не так дорого, але це дає дуже гарний ефект.

Працюючи з насінням, ми не можемо сказати, що воно гарне чи погане. Адже багато чого залежить не лише від насіння, а й від технології вирощування. Бувають випадки, коли будь-яке насіння невідомого походження можна виростити і отримати гарний врожай. І навпаки – будь-яке гарне насіння можна неправильно посіяти, чи неправильно обробити – і загубити його. Тому, щоб доводити, що наше насіння є найкращим у своєму сегменті, нам потрібно давати технологію. Звичайно, ми вивчаємо цю технологію, проводимо випробування на демоділянках, збираємо важливу для вирощування інформацію, яку згодом презентуємо нашим фермерам, навчаємо культурі вирощування цього продукту.

Про біопрепарати

– Оскільки насіння ультраранніх сортів краще використовувати для вирощування органічної продукції, то ми вивчаємо ці технології і випробовуємо велику кількість біопрепаратів. Саме тому ми працюємо з українськими компаніями БТУ-Центр, Біона та іншими. Зазвичай це і біофунгіциди, і біопротруйники насіння. Адже якщо нема зараження ґрунту, нема зараження насіння, то біопрепарати дуже гарно виконують функцію фунгіцидів. Звичайно, якщо насіння заражене, без хімії вже не обійтися. Але саме таким чином дійсно є можливість зменшити навантаження на рослину і гаманець.

Про ГМО

– Насправді ГМО-продукції в Україні не так вже й багато. Були часи, коли до 70 відсотків ГМ-сої вирощувалося на полях України. На думку багатьох, ГМО полегшує вирощування. Є гербіцид суцільної дії, яким можна обробити поле 1-2 рази і не перейматися бур’янами. Але в Україні сьогодні ГМО офіційно заборонено. Теоретично ГМ-насіння сої в Україні бути не може. Відповідно сіють просто товарне зерно. Зазвичай, коли сіють товарне зерно, немає жодної перевірки, жодного контролю якості. В результаті чого на ринку виявляється дуже багато продукту, який не відповідає тим насіннєвим нормам. Тому зазвичай ми отримуємо і менший врожай. Це вже наслідок.

Про проблемний рік для сої

– У цьому році дійсно було скорочення продажів насіння, на що вплинуло відразу декілька факторів. По-перше, це складні погодні умови, які були в минулому році. Багато хто з фермерів задумався на рахунок посіву сої. По-друге, внаслідок цього і прибутки були дещо іншими за ті, на які розраховували. Багато підприємств просто пересівали поля своїми матеріалами, не поновлюючи при цьому насіннєвий фонд. І тут у мене знову виникає питання, яке я часто ставлю представниками асоціації. На жаль, в Україні продовжує існувати практика неконтрольованих пересівів. Коли по п’ять, по сім, по десять років пересівається насіння. Звісно, там вже як такого насіння нема. Такий матеріал має багато хвороб, багато сортових домішок. То вже не насіння, а просто товарна соя. Тому знов-таки отримується низький врожай. А нам потім досить складно пояснювати, чому наш сорт замість очікуваних 3-4-х тонн дав півтори. А коли починаємо з’ясовувати, то виявляється, що людина купувала посівмат п’ять років тому, десь на якомусь обладнанні чистила, десь якось сіяла. І, звісно, коли ми виїжджаємо на таке поле, то бачимо і хвороби, і домішки.

Про переробку сої в Україні

– Україна не має бути сировинним придатком світу. Соя – не стільки олійна культура. Її можна переробляти на шрот, макуху, основні кормові добавки, які використовуються у птахівництві або свинарстві. Це перший етап переробки. А є ще глибинна переробка. І хоч протягом останніх років тваринництво в Україні перебуває в занепаді, але наш шрот користується значною популярністю у Європі. Те ж саме стосується і неГМО продукції. Приємно відзначити, що сьогодні ми вже маємо преміальні ціни на тонну сої та продуктів переробки саме на неГМО продукцію.

Переробка залишить додану вартість в Україні. Це повинно дати поштовх і для розвитку тваринництва в Україні. Якщо буде своя сировинна і кормова база, то далі стане питання і розвитку свинарства та птахівництва.

ТОП-3 проблем сої

– Як я вже казав, перша проблема – це ГМО, – наголошує Олександр Ушаков. – Друга – це несанкціоноване вирощування і використання насіння, фальсифікат. Недостатня контрольованість ринку насіння. Третя проблема – ми, як насіннєводи, працюємо не зовсім у рівних умовах. В Україну може завозити насіння будь-хто з будь-якої частини світу. А Україна експортувати насіння сої на сьогодні досі не може. І це питання залишається невирішеним. У нас уже є десятки іноземних компаній, які завозять своє насіння в Україну, вирощують, працюють на нашому ринку. Це дуже добре, адже це дає можливість розвиватися і конкурувати, виводити нові сорти, вносити новизну. Але ж несправедливість полягає у тому, що наші насіннєводи «закриті» всередині держави і не можуть працювати за її межами, – відзначив експерт.

Александр УШАКОВ та Олег ІСИЧКО

В студії Agro.fm Олександр УШАКОВ (ТД "Соєвий вік") та Олег ІСИЧКО, (Українське насіннєве товариство). Говоримо про сою як культуру та особливості її насінництва, привідкриємо завісу діяльності вітчизняної насінницької компанії.

Опубліковано Agro FM 23 травня 2018 р.

Читайте також: Експерт: настало соєве тисячоліття

Оксана Горбачова

Усе добро – від землі!

Відповісти

Введіть свій коментар!
Вкажіть, будь ласка, своє їм'я